Элементы художественности и литературные приемы в речи оратора

Основным материалом оратора является не звук, а слово Грамотная, чистая речь сразу создает впечатление образованности, интеллигентности

Оратор как носитель культуры должна опираться прежде всего на литературный язык, нормированный правилам грамматики

распространенные речевые ошибки, которых следует избегать оратору:

1 Неверный упор Иногда от ударения зависит и семантика (значение) слова

2 Неправильное произношение отдельных звуков

3 Неправильное употребление слов по семантике (значению)

Поскольку основной единицей языка является слово, лексику с этой точки зрения можно разделить на два типа:

1) слова с прямым значением (так называемая автологических лексика);

2) слова с переносным значением (так называемые тропы)

Основу всякого текста составляют слова с прямым, автологических значением Однако существует большая группа слов, что, имея прямое, автологических значение, одновременно выходит за рамки литературной нормы Это просторечия, канцеляризмы, диалектизмы, жаргонизмы, неологизмы, архаизмы, варваризмы, грамматическая ошибками.

4 Неумение различать отдельные морфемы в слове (например, приставки)

5 Употребление глагола-связки \"будет\" (будущее время) в контексте настоящего времени

6 Употребление связи \"это\" перед словами \"какой\", \"который\", \"когда\", \"где\"

7 Тавтология

8 Использование плеоназм (слов одного значения)

9 Слова-паразиты: ну, скажем, понятно и т.д.

10 Неумение учитывать стилистическое (эмоциональное) окраска слова (фразы)

В речах ораторы могут использовать такую ??тропы: эпитеты, сравнения, метафоры, олицетворения, персонификации и т др.

Троп

Тропы делятся на два разряда: простые (эпитет и сравнения) и сложные (все остальные)

Сравнение

Це − зіставлення одного предмета з іншим на основі їх спільної ознаки; своєрідний живопис словом, спрямований на те, щоб розбудити уяву слухача (читача).

Эпитет

Від грец. − додаток. Епітет образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найхарактернішу чи вражаючу якість.

Метафора

Від грец. − перенесення − перенесення значення (ознаки) слова за принципом подібності на ін. Метафора за своєю суттю є скороченим порівнянням, в якому пропущено сам об’єкт порівняння.

Олицетворение

Предоставление неживым вещам или бесчеловечного жизни человеческих черт

Персонификация

Інколи ці обидва тропи (уособлення та персоніфікацію) об’єднують терміном прозопопея − від лат. persona (особа) + асеrе (робити). Дуже близький до уособлення прийом, тільки тут абстрактне явище приобретает черты живого лицаи.

Аллегория

от греч

Символ

Від грец. − умовний знак − це багатозначна метафора. Головною відмінністю символу від алегорії є те, що кожна людина може розшифрувати символ по-своєму, він − багатозначний.

Метонимия

Від грец. − перейменування − перенесення назви з одного предмета на інший за умови суміжності значень. Деякі види метонімії настільки поширені, що визначаються окремо, як, наприклад, сине дохха.

синекдохи

Від грец. − співвідношення − різновид метонімії, перенесення значення з одного слова на інше на основі кількісних відношень: частина замість цілого, ціле замість частини, однина замість м Ножина, множество вместо однои.

Гипербола

от греч

Литота

Від грец. − простота − художнє зменшування. Літота − протилежний до гіперболи троп, але вони дуже тісно пов’язані, тому що певною мірою можна сказати, що літота − теж гіпербол (преувеличение определенного признакаи).

Риторические обращения

Риторические обращения выражают эмоциональное отношение говорящего к объекту, его речи, причем ораторы часто обращаются не только к людям, но и к неодушевленным предметам или абстрактных понятий

Риторические вопросы

Вопрос, ответ на которые уже заложены в самом вопросе, и ответ на них не требуется Риторический вопрос может завершать описание какой-то ситуации или, наоборот, предшествовать этому описанию

Антитеза

от греч

Ирония

Від грец. − прихована насмішка. Фігура, з допомогою якої авторові легко натякнути на своє відношення до об’єкта, дати зрозуміти аудиторії, що він критично ставиться до зображуваної ним людини ч явления, хотя прямо этого не выскажуює.

Каламбур

От франц calembour (игра слов)

Парадокс

Від грец. − дивний, неочікуваний. Парадокс − це неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту.